============

Моя фотография

Родился 5 мая 1938 г. в с. Горинчево в Подкарпатской Руси в семье учителей - Тибора Поповича и Иоланы Касарды. Сам он не без гордости отзывается о собственном происхождении: "Я являюсь типичным продуктом этнического перемешивания в Карпато-Дунайском бассейне, поскольку имею венгерские, русинские, сербские, хорватские, итальянские национальные корни. А в религиозном аспекте у меня есть православные, греко-католические, католические корни". В 1956 г. Т.-М. Попович - студент Географического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова, по окончании которого в 1961 г. ему был вручен диплом специалиста по экономической географии. В 1965 г. Попович поступил в аспирантуру кафедры экономической географии зарубежных социалистических государств Географического факультета МГУ. После окончания аспирантуры им была защищена диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата географических наук "Вопросы территориального развития пищевой промышленности Венгрии". Директор Русинского исследовательского института в Венгрии,председатель Русинского культурного объединения "Будитель". Редактор журнала "Вседержавный Русинскый Вісник"  Член Вседержавного Русинського Самосправованя Мадярщини.

11 авг. 2010 г.

В Мішкольці буде пам'ятник єпископу Андрею Бачинському


В пригороді угорського міста Мішкольц планується встановити пам’ятник єпископу Андрею Бачинському. Пам’ятник буде споруджено біля греко-католицької церкви Покрова Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в передмісті Мішкольца – Герембель (Görömböly) на вулиці, яка названа в честь єпископа Андрія Бачинського.

В Герембель компактно проживають нащадки переселенців із Підкарпатської русі, які триста років тому в пошуках кращої долі поселилися на пагорбах під Мішкольцом. Початок їх переселення припадає на період антигабсбурського повстання угорців, яке на початку 18 століття очолював князь Ференц Ракоці. В складі повстанського війська разом з угорцями за незалежність Угорщини, боролися і підкарпатські русини, яких Ракоці дуже любив і називав « мій найвірніший народ".

В пам'ять про князя Ференца Ракоці тут на пагорбі біля церкви в Герембель вже стоїть погруддя Ференцу Ракоці. В 1990 році на місцевому храмі була установлена меморіальна дошка єпископу Андрею Бачинському, якому імператриця Марія Терезія дарувала Тапольське абатство до якого вгодило село Герембель. На меморіальній дошці написано: «Андрію Бачинському милістю Божою мукачівському єпископу герембель-топольцькому абату». І от тепер за ініціативою Русинської меншинської самоуправи міста Мішкольц, яку очолює др. Тібор Уяцкі, греко-католицького громади Герембель ( декан, о. Ласло Дудаш) та професора Тібора Міклоша Поповича керівника Будапештського русинського науково-дослідного інституту, на пагорбі біля церкви буде споруджено пам’ятник Андрею Бачинському.


Історичка справка:

Угорська греко-католицька церква

Історично більшість угорських католиків візантійського обряду проживала в північно-східному регіоні країни, де певний відсоток населення становили русини й румуни. У період після вигнання турків з Угорщини наприкінці XVII століття на територію сучасної Угорщини також переселилася велика кількість колоністів, у тому числі й греко-католиків. Греко-католики Угорщини всіх національностей оформлялись єпархією візантійського обряду із центром у Мукачеве (венг. Munkács).

XVIII столітті греко-католицька громада також поповнилася за рахунок протестантів, що прийняли католицизм — значна їхня частина ухвалювала візантійський, а не латинський обряд.

Богослужіння угорською мовою має в угорській католицькій церкві давню історію. Перший переклад літургії Іоанна Златоуста на угорський був зроблений ще в 1795 році й виданий приватно. В 1868 році представники 58 греко-католицьких приходів звернулися із закликом схвалити богослужіння на угорському й заснувати окрему єпархію для греко-католиків, що говорять по-угорськи; однак Ватикан такого дозволу не дав. В 1882 році був опублікований без формального церковного схвалення новий переклад літургії Іоанна Златоуста й інші богослужбові тексти. Нарешті, 18 червня 1912 року тато Пий X заснував окрему єпархію із центром у Хайдудорог для 162 угорських греко-католицьких приходів; однак призвав угорських греко-католиків повернутися до богослужіння грецькою мовою, обмеживши використання угорської мови внелитургическими цілями. Був установлений трирічний перехідний період, однак світова війна, що почався незабаром перша, порушила всі плани, і використання угорського в літургії продовжилося.

Після війни від Угорщини були відірвані значні території, у результаті чого число приходів у Хайдудорогської єпархії скоротилося з 168 до 90.4 червня 1924 року на території Угорщини був утворений також апостольський екзархат Мішкольц, що об'єднав приходи, що використовували в літургії церковнослов'янська мова. Приходи екзархату Мішкольца поступово також перейшли на угорську мову в 1930-40 роках.

Угорська греко-католицька церква складається з єпархії Хайдудорога, що входить у митрополію Эстергом-Будапешт, і апостольського екзархату Мішкольца. Богослужіння у всіх приходах ведеться угорською мовою. У церкви є духовна семінарія в Ніредьгазі. По даним Annuario Pontificio за 2007 рік у Хайдудорогской єпархії 146 приходів, 227 священиків і близько 270 тисяч віруючих; в екзархаті Мішкольца — 30 приходів, 38 священиків і близько 20 тисяч віруючих.  Таким чином, загальна чисельність парафіян церкви — близько 290 000 людей. 2 травня 2008 року главою церкви був вибраний єпископ Філіп Кочіш.



Іван Бачинський "Благовісник" серпень 2010

Комментариев нет: